Теребовля - сайт жителів та гостей міста - Головна
Понеділок, 05.12.2016, 13:25
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
Форма входу
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

 Головна



  
Коротка історія міста ТЕРЕБОВЛЯ

     Територія Теребовлі була заселена вже за неоліту. Перша згадка в «Повісті минулих літ» під 1097 роком.

     За версією більшості вчених, назва міста походить від староукраїнського дієслова «теребити», перші поселенці «витеребили», викорчували ліс і розселилися. На думку професора Я. Рудницького, назву слід виводити від імені Теребослав, за твердженням філолога М. Худаша — від імені Теребовіт, що побутувало в давньоруські часи.

   Археологічні дослідження вказують на давніше походження поселення. За часів князя Василька Ростиславича місто розташовувалося під Замковою горою. Від 1199 року Теребовля належало до Галицько-Волинської держави. У 12061210 роках у Теребовлі княжив Ізяслав Володимирович, який зумів звільнити місто від угорців і приборкати опір бояр.

    У ХІІ ст. Теребовля була значним політичним та культурним осередком. Коли Теребовлянським князем став Володимирко Володаревич, він об'єднав Перемишлянське, Звенигородське, Галицьке і Теребовлянське князівства і зробив столицею Галич. Після смерті у 1205 р. видатного князя Романа Мстиславовича розпалася Галицько-Волинська держава, й Теребовлянське князівство знов відокремилося.

     1219-1227рр. — княжіння Мстислава Мстиславича Удатного, 1238-1264рр.Данила Романовича Галицького.

     1241 року Теребовлю спустошили війська хана Батия, які зруйнували замок.

     1264-1289рр. Теребовля є княжою столицею Мстислава Даниловича.

     1349-1772 рр. із перервами Теребовля — під владою Польщі.

    1387р. надано маґдебурзьке право. 1415р. король Яґайло дозволив теребовлянському шляхтичу Б. Головацькому за військові заслуги у Грюнвальдській битві заснувати на лівому березі річки Гнізни нове місто.

   У середині XVII століття Теребовля обнесли валом і частоколом із брамами: Кам'янецька, Галицька та Львівська. 1434р. Теребовля — центр староства Галицької землі, яка належала до Руського воєводства; тут засідали земський суд та сеймики.

      XV-XVI ст. місто зазнало чисельних нападів татар.

  1498р. Теребовля і замок майже повністю знищили ватаги молдавського господаря Стефана III Великого, тому польський король Ян Ольбрахт звільнив місто на 8 років від податків.

     1550р. король Сиґізмунд II надав Теребовлі привілей відбувати щосуботи ярмарки, 1555р. — право брати мита з мостів і доріг.

   1594р. укріплене місто і замок здобув Северин Наливайко, захопив великі запаси зброї, пороху, продовольства, одягу і 150 коней. Мешканців міста обкладали непосильними податками і численними повинностями, що викликало опір і повстання. 1616р. королівські загони придушили бунтівників. Керівників — К. Шуцького і Д. Малиша стратили.

     Місто не раз зазнавало епідемій чуми: 1652р., 1721р., 1770р.

  1648р. замок без бою захопили міщани і козаки Максима Кривоноса. Влітку 1655р. об'єднані козацько-московські війська на чолі з Богданом Хмельницьким і В. Бутурліним на шляху до міста Львів вступали у Теребовлю.

     1672р. фортеця без бою здалася туркам.

     Напади татар 1687 і 1688 років зруйнували замок, який більше не відновлювали.

   За переписом 1694р. у Теребовля − 24 житлових будинків, 1765р.  — 246 господарств християн і 89 господарств жидів.

     Від 1772р. Теребовля належала до Австрійської імперії з перервою 18101815, коли відійшла до Росії.

    Наприкінці XIX століття почався перший етап трудової еміграції з Галичини в Аргентину, Канаду, США, Францію, з Теребовлі 1895-1898рр. виїхала 41 родина.

   1907року в місті відкрито державну гімназію з польською мовою навчання. Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Українська бурса», «Сокіл», «Січ», «Луг», «Пласт», «Союз українок», «Захоронка», товариства допомоги українським інвалідам, охорони військових могил та ін.

     Під час 1-ї світової війни Теребовля — в зоні російської окупації.

    Восени 1918р. теребовлянці активно підтримали Листопадовий зрив: усі установи міста були в руках ЗУНР. Від грудня 1918р. в Теребовлі проходило вишкіл українське військо.

    У червні 1919р. місто захопили підрозділи польської Армії Ґаллера, 12 червня у результаті Чортківської офензиви УГА Теребовлю звільнили від поляків.

     Унаслідок радянсько-польської війни польські війська увійшли до Теребовлі.

     16 липня 1920р. їх витіснили червоні козаки В. Примакова.

    17 вересня 1920р. дивізія УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка разом із польською армією вступила до міста.

     В роки окупації краю Польщею Теребовля — повітове місто.

    У економічному та культурному плані це було дуже відстале місто. Тут діяли дрібні кустарні майстерні, каменоломня, цегельний завод, де разом працювало 354 робітники; швидко розвивалися кооперативний рух, торгівля.

     Збудовано 3-поверхові будинки, де розмістилися близько 10 крамниць, у тому числі чеської фірми взуття «Батя».

     1933 року відкрито музей, згодом — басейн відкритого типу.

     Під час 2-ї світової війни місто зазнало бомбових ударів німецької авіації, зокрема 7 вересня 1939 р. — по залізничному вокзалу й мосту біля села Плебанівка.

   17 вересня 1939р. в Теребовлю вступили радянські війська; місто стало центром Теребовлянського району Тернопільської області УРСР.

   Закрито українську гімназію, українські політичні й культурно-освітні організації та установи Теребовлі; репресовано діячів українського національно-визвольного руху, гімназистів.

    22 червня 1941р. почалася німецько-радянська війна, тоді ж німецька авіація знову бомбила аеродром неподалік Теребовлі, де базувався 86-й бомбардувальний авіаполк; льотчик Т. Малієнко здійснив один із перших повітряних таранів.

    6 липня 1941р. німецькі війська вступили у Теребовлю. 3а час окупації понад 1000 жителів міста вивезено на примусові роботи до Німеччини. Окупаційна влада не дозволила відкрити в місті гімназію, в її приміщенні функціонувала торгівельна школа, діяли дві семирічні школи для хлопців і дівчат, школа в Садах. Відновився Теребовлянський мішаний хор, який брав участь у конкурсі українських хорів Галичини у Львові 1942р., відзначався серед кращих.

     На початку червня 1943р. на околиці Теребовлі нацист розстріляли 3 тис. євреїв.

     23 березня 1944р. частина 60-ї армії під командування І Черняховського звільнили Теребовлю від гітлерівців.

    Від 1944 року відновлювалося господарство міста: цегельня, маслозавод, дві промислові артілі, МТС, згодом — промкомбінат, електростанція, взуттєва фабрика, заклади охорони здоров'я, кінотеатр, технікум політосвіти (див. Теребовлянське вище училище культури).

    Радянська влада здійснювала репресії проти діячів національного підпілля, зокрема в жовтні 1947р. — масові вивезення до Сибіру теребовлянців, запідозрених у зв'язках із ОУН і УПА.

   У післявоєнні роки побудований завод сухого знежиреного молока, нові корпуси взуттєвої і фабрики ялинкових прикрас, універмаг, гастроном, критий плавальний басейн, приміщення райсанепідемстанції і побуткомбінату, 2 ЗОШ, школу-інтернат (нині гімназія-інтернат), новий навчальний корпус школи для глухонімих дітей, 3 дитсадки, понад 20 багатоквартирних житлових будинків, завершена газифікацію міста.

   Від 1990р. діють «Просвіта», «Союз українок», Спілка краєзнавців, виникли Спілка політв'язнів і репресованих, Братство ОУН-УПА, Всеукраїнське об'єднання ветеранів.

     1997р. — урочистості до 900-річчя Теребовлі.

Всі права захищено. Володимир КУЧЕРЯВИЙ © 2016
Архів записів
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 245
Статистика сайту

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук