|
Теребовлянський замок  Теребовлянський замок свого часу був одним із найбільш
неприступних оборонних споруд. Він належить до кращих зразків оборонної
архітектури України XVI-XVII
ст. Будівництво замку завершено у 1631р. під керівництвом старости міста
Олександра Балабана.
Фортеця знаходиться в північно-західній частині
Теребовлі, на горі, яка зі соду омивається річкою Гнізною, а з півдня і заходу
– потічком Печинія, який біжить по дні глибокого Драганівського вертепу. Гора,
на якій споруджено фортецю, майже неприступна з трьох сторін. Північну,
найбільш вразливу сторону, захищали вали і рови, поява яких відноситься ще до
княжих часів.
Існуюча замкова територія здіймається над вулицею
Підзамче на висоту 51 м.. Довжина замку з півночі на південь 122 м., а зі сходу
на захід, від краю оборонної стіни чотирикутної вежі до краю стіни шестикутної
– 65 м.. У плані замок має неправильну, видовжену і звужену на південь форму
п’ятикутника, що повторює конфігурацію гори. З півночі потужні стіни замку, які
мають висоту 12-14м., а ширину 5м., заломлюються під кутом 100° і утворюють
вузол оборони. Цей кут фланжують дві вежі: із східної сторони – чотиригранна, а
із західної – шестигранна, призначені для ведення флангового вогню вздовж стін.
Третя, еліпсовидна в плані, вежа рондоль розташована з південної сторони,
замикаючи дві видовжені оборонні стіни. Вона здіймається, вражаючи своєю
могутністю. Висота вежі становить 13м., а ширина муру змінюється від 5-6м. зі
східної сторони до 5м. із західної. Південна і західна вежі збереглися на
висоті двох, а східна – трьох ярусів. Вежі мали внутрішні дерев’яні галереї для
оборонців замку. Збереглися гнізда, в яких кріпилися балки деревяних настилів,
а також ніші, де розміщувалися бійниці. Бійниці першого ярусу з двома-трьома
схрещеними ходами мають значні розміри. Бійниці з одним ходом розташовані в
усіх оборонних стінах.
В’їзд до замку знаходиться у східній оборонній стіні,
порівняно менш потужній – її товщина 2,5м. Він виконаний в стилі ренесанс, має
форму арки з тесаного білого каменю з різьбленими опорами, на які спирався
звідний міст. Твердиня побудована з ламаного каменю червоного пісковику
місцевих родовищ.
Руїни, що збереглися до наших днів, - це залишки замку
О.Балабана, але значно раніше на цій важкодоступній горі стояли, змінюючи один
одного, ще три замки. Першу твердиню на крутій горі, яка пізніше дістала назву
Замкова, вірогідно, започаткував князь Василько Ростиславович. Він був
дерев’яним.
 Пізніше, у 1360р. король Казимир Великий будує новий
кам’яний замок у місті Теребовля. Він стояв на тому самому місці, що і замок
князя Василька, його камяні мури мали товщину 1,5 – 2 м. Житлове приміщення,
напевно, стояло посередині двору, тут же викопано криницю глибиною 45 м. З
півночі оборону замку забезпечували глибокий перекоп та вали і рови, які збереглися
з княжих часів. Замок короля Казимира Великого у Теребовлі проіснував 170 років
і був знищений частими набігами турків та татар.
У 1534р. краківський каштелян Анджей Тенчинський власним
коштом розпочав будівництво третього по рахунку замку в Теребовлі. Фактично
А.Тенчинський відбудував замок короля Казимира, звів новий дубовий палац та
інші будівлі. Цей замок проіснував менше століття і внаслідок частих набігів
татар був повністю знищений.
Замок Балабана завершено будувати у 1631р. Його вартість
оцінено було у 9 000 злотих. У
1648р. у замок увійшли війська Богдана Хмельницького. Замок було здано без бою.
5 жовтні 1648р. теребовлянські повстанці, разом із козаками полковника Максима
Кривоноса, вигнали з міста поляків і захопили замок з усіма його скарбами. У
1650 р. замок витримав десятиденну облогу козаків. У 1651р. під стіни замку
знову підійшло козацьке військо разом з татарами, які допомагали козакам у
боротьбі проти поляків. Після дев’яти тижнів боїв замок витримав облогу. Ще раз
під мури Теребовлянського замку приходили козаки Б.Хмельницького разом із
союзними російськими військами.
У 1656р. теребовлянські опришки намагалися взяти замок,
але їх спроба закінчилася поразкою. У 1672р. величезна турецька армія підійшла
до мурів Теребовлянського замку. І знову ж таки польська шляхта, налякавшись
турецького війська, здала замок без бою.
 Без сумніву, найбільш героїчною оборонною битвою в
Теребовлі була облога у 1675р. Теребовлянського замку турецько-татарською
армією. 20 вересня турецько-татарські війська Ібрагім-паші, в кількості близько
10 000 воїнів почали облогу фортеці. Оборонців замку налічувалося близько
200 чоловік, з яких 80 драгунів на чолі з капітаном Яном Самуелем Хшановським,
а решта – шляхта і втікачі з міста. Майже два тижні оборонявся замок. Вороги
робили підкопи під мури, закладали міни, підривали стіни, але фортеця не
здавалася. Велику роль відіграла тоді дружина Хшановського – Софія. Розбитим
туркам довелося втікати перед військами польського короля Яна Собеського, які
підходили на допомогу. Після цієї битви Теребовлянський замок перетворився в
руїни. Фортецю було відремонтовано, але напади татар у 1684р., 1687р. та у
1688р. стали для Теребовлянського замку фатальними. Більше з руїн замок не
піднімався.
В різні роки на території замку розміщувалися військові
казарми, аматорський театр, музей. У 1893р. було проведено першу в тому
столітті реставрацію споруди.
Джерело: Курсова робота Володимира КУЧЕРЯВОГО: "ІСТОРІЯ
ТЕРЕБОВЛІ У
ПОЛЬСЬКО-АВСТРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД
(1349 - 1914рр.)"
|
