П`ятниця, 24.11.2017, 06:53
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
Форма входу
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

 Якими були давні жителі княжої Теребовлі?
Якими були давні жителі княжої Теребовлі?

Відповідь на це дає аналіз антропологічних досліджень жіночого поховання ХІІ ст., виявленого на Замковій горі в м. Теребовлі. Проведено порівняння цих даних з результатами антропологічних досліджень,проведених на території Західного Поділля впродовж  другої  половиниХІХ–початку ХХІ  ст.  Отримано висновки про незмінність антропологічного типу населення  зазначеного регіону впродовж ІІ-го тисячоліття.

З-поміж карпато-хорватських племінних об’єднань ІХ–Х ст. український історик Л. Войтович виокремлює й "теребовлян”.  Ранішихстароукраїнських писемних  джерел, що засвідчували б побутування цього етнікона, не виявлено. Утім не варто відхиляти цю цікаву гіпотезу, позаяк брак виразних  доказів, насамперед,археологічних, надає контраверсійності будь-якому вузькоспеціалізованому  визначенню.  Лише міждисциплінарне дослідження обіцяє  точнішийрезультат, а антропологічні даніу поєднанні з даними інших наук, можуть слугувати досить  надійним джерелом для наукових етногенетичних побудов.
На жаль, лише окремі знахідки останків давніх мешканців Західного Поділля аналізувалися антропологами. У 1892 р. польський археолог Ґ. Осовський відкрив трипільський могильник поблизу с. Більче Золоте(нині –Борщівського р-ну Тернопільської  обл.). Придатних для дослідження скелетів виявилось 27 (12 чоловічих, 11 жіночих та 4 дитячих). Цю серію описав польський антрополог К. Стояновський ("Львівська школа” Я. Чекановського).
На жаль, тогочасна дослідницька методика була недосконалою. До уваги бралося невелике число краніологічних ознак. Перевірити чи доповнити дані К. Стояновського нині неможливо через те, що
увесь палеоантропологічний матеріал втраченo. З іншого боку, сучасні антропологи заперечують подібність фізичного типу трипільців та давніх українців. Для нас, отже, більш привабливими є хронологічно ближчі матеріали,  а такожті, що походять з території історичної Теребовлянської землі. Мусимо констатувати, що число антропологічних досліджень у цьому регіоні мізерне. Окремі антропологічні сюжети знаходимо у звітах А. Кіркора. Більш деталізованою є праця І. Коперницького. Вчений дослідив палеоантропологічний  матеріал із п’яти поховань у с. Семенові тогочасного Теребовельського повіту (нині  –с. Семенів Теребовлянського р-ну Тернопільськоїобл.). Семенівський некрополь  дає чимало цікавих для антрополога даних. У першому похованні була виявлена  30-річна жінка, досить високого зросту  168 см.  За уламками черепа І. Коперницький встановив, що похована була довгоголовою (доліхокранія) з низьким і звуженим чолом та вузьким носовим отвором. У другому похованні виявлено останки чоловіка зростом168 см(вище середній,за тодішніми мірками,зріст). Головний покажчик черепа цього мужчини становив 74,0, тобто так само  –доліхокранний, овоїдної форми, з помірно широким, прямим і досить низьким чолом. Лицевий скелет округлої форми є більш низький, ніж видовжений. Найбільшевразив ученого похований із п’ятої могили, передусім його прижиттєвий зріст  –  186 см.Навіть для нашого часу акселерації він є високим. Головний покажчик  –76,2 (у межах мезокранії). Обличчя довше та з вищими очними орбітами, ніж у чоловіка з другої могили. Наведені у праці цифрові дані дають можливість переконатися у справедливості висновків І. Коперницького.

У липні 2005 р. в ур. Замкова Гора у м. Теребовля Тернопільської  обл.Р. Миською  досліджено  інгумаційне поховання, орієнтоване на захід. На глибині 0,80 м було відкрито жіночий комплектний скелет без помітних прижиттєвих ушкоджень. Інвентар могили небагатий. Виявлені скроневі кільця дають змогу датувати цей об’єкт ХІІ ст.
У січні 2006 р. нами здійснено антропологічні поміри черепа та посткраніального скелета. Першочергова увага зверталася на ті описові та вимірні ознаки, які б дали змогу порівняти їх зі схожими ознаками, описаними іншими дослідниками, що аналізували місцевий палеоантропологічний матеріал.

Дані про стать підтверджуються будовою черепа і тазу. Візуальним їх обстеженням підтверджено належність останків жінці. Мозковий череп ромбоїдної форми в цілому є добре збережений, проте у тім’яній частині був дещо ушкоджений. Нижній край грушоподібного отвору  –інфантильний.Ступінь розвитку надперенісся  –1 за шестибальною шкалою. Величина соскоподібних відростків –слабка (12 мм).Вік похованої жінки визначався на підставі облітерації черепних швів та за одонтологічними ознаками. Заростання третини довжини основних черепних швів дає змогу зробити висновок, що жінка померла у віці 30–35 років. Це ж підтверджує й стан збереження зубної системи. Отже, за віковими категоріями Р. Мартіна, вік жінки  –  аdultus(вік змужнілості). Для нього характерними є початок прорізування третіх постійних корінних зубів, зачин облітерації черепних швів та середня стертість зубів.

Таким чином, жіночий череп з Теребовлі характеризується середніми значеннями поздовжнього та поперечного діаметрів. Головний покажчик доводить, що жінка була брахікранною. Верхньолицевий покажчик умежах мезен (50–54,9). Орбітний покажчик  –у рамках мезоконхії (76–84,9). Лоб середньо широкий та мало похилий.

Ці краніологічні дані у переважній більшості узгоджуються із середніми значеннями даних, що їх наводить у своєму дослідженні Т. Рудич (46 чоловічих і 24 жіночих черепів із некрополя у с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської обл. –літописний Галич). Використовуючи дані таблиці Л. Манувріє для визначення довжини тіла за довгими трубчастими кістками скелетів середньо-та низькорослих
популяцій встановлюємо, що прижиттєвий зріст цієї жінки становив 1470–1497 мм. Це –нижче середній зріст для осіб жіночої статі княжих часів.Важливо з’ясувати, наскільки отримані  даніузгоджуються із хронологічно пізнішими покажчиками місцевої людності.  У 2002 р. на подвір’ї Теребовлянського замку проводились археологічні розкопки, якими керували директор Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури М. Ягодинська та науковий співробітник Інституту археології НАН України Л. Виногродська. Ними було виявлено кілька пізньосередньовічних поховань, обстежених авторами цієї статті. Скелет № 1 належав чоловікові 20–25 років, що засвідчують відсутність облітерації черепних швів та ступінь стирання зубної емалі. За довжиною великогомілкової (392 мм), ліктьової (272 мм) та променевої (257 мм) кісток зріст цього чоловіка  визначаємо між 1716 і 1730 мм.  Некомплектний скелет № 2 належав чоловікові 25–30 років, який при житті мав зріст не меншніж 1571 мм. Уламки скелета № 4 належали 25–30-річній жінці. Рештки скелета № 5  – чоловікові 20–25 років. На жаль,фрагментарність краніологічного матеріалу не дала змоги встановити інші важливі антропологічні прикмети похованих.

Практично до другої половини ХІХ ст. ми не маємо змоги прослідкувати зміни в антропологічному складі західних подолян. Аж на початку 70-х роківXIX ст. видатний етнограф  П. Чубинський виокремив на терені Правобережжя України окрім подільського,власне український таволинський антропологічні типи. Несхожості між ними вчений пояснював іноетнічними впливами. Подібне твердження висловлював й О. Чепурковський. Але обидва уче ні базували свої дослідження на обмірах та спостереженнях українців зі Східного Поділля, що адміністративно належало в той час до Російської імперії.

За матеріалами АНТРОПОЛОГІЧНІ ПРИКМЕТИ ЖИТЕЛЬКИ КНЯЖОЇ ТЕРЕБОВЛІ Олег МАЗУР, Роман МИСЬКАЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Всі права захищено. Володимир КУЧЕРЯВИЙ © 2017
Архів записів
Опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 247
Статистика сайту

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук