Церква св. Миколая має велику історію, яка губиться в далечині віків. Перша письмова згадка про Миколаївську церкву датується 1648 роком, хоча, без сумніву, побудована вона була значно раніше. Церква являється унікальним зразком культової споруди оборонного типу. Із закритим боковим ярусом над алсидою. Храм є пам’яткою архітектури 16ст. У свій час мурована Миколаївська церква була оточена кам’яним оборонним муром, а сама будівля храму має пристосування до оборони. Фактично з 16ст. походить східна частина церкви, покрита спочатку гонтою.

В 1734р., за згодою уніатського митрополита Анастасія Шептицького, коштом Антонія Римбали, пронунційного пароха Теребовлі, розпочалася добудова храму. Існуючий портал старої церкви розібрали і замість нього прибудували нове велике церковне приміщення.

Перебудова церкви здійснювалася і на щедрі пожертвування теребовлянських міщан, що підтверджує власноручне твердження священника А.Римбали. Він також побудував муровану дзвіницю з сімома дзвонами і скарбницею, а в іншому кінці від брами – мурований шпиталь. На цьому місці стараннями греко-католицької парафії побудовано пізніше двохповерхову кам’яницю, в якій містилися: руська читальня, приватне помешкання і жидівські кравниці.

18 лютого 1760р. було проведено ґрунтовне обстеження церкви св.. Миколая з докладним описом будівлі і внутрішнього опорядження. З цього опису довідуємося, що церква з фундамента мурована, черепицею зеленою покрита. Мала два куполи, покриті білою бляхою, і третій, малий, критий гонтою. Церква була тинькованою з двору, а в середині гладко виправлена і вибілена. В олтарі була мальована простими фарбами по фрамути, а в середній частині – тільки по склепіння.

Джерело: Курсова робота Володимира КУЧЕРЯВОГО: "ІСТОРІЯ ТЕРЕБОВЛІ У ПОЛЬСЬКО-АВСТРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД (1349 - 1914рр.)"