З підневліьних звільнившись століть,
Теребовля — перлина Поділля;
В історії свідком стоїть.

ПРИСПІВ:

Батьківщино, рідний мій краю,
Безмежно тебе я кохаю,
Ти в думах, в піснях, в зелен гаях,
В твоїх галичанок очах.

Князь Василько хоробрий тут княжив,
Хоч той час — вікова далечінь.
Його долю тут кожний розкаже.
Тут живе дух його поколінь.

ПРИСПІВ.

Тут з полями гаї обнялися.
Вітри славу героїв гудуть,
Зрілий лан з синім небом злилися,
«Многа літа» зозулі кують!

ПРИСПІВ.