Княжий оберіг
Засівали предки тереб
І на звіра йшли на ловлю,
Випав їм від Бога жереб
Заснувати Теребовлю.
Літописець в’яззю в’яже,
Цвіт збира в одне суцвіття:
Не скорилось місто княже
Лиходіям і століттям.
Від лушпиння, мов квасолю,
Потеребим пам’ять нашу.
Боже кріпкий, дай нам волю! —
Мій щоденний Отченаше.
Світло — в темноті Василька,
Правда — в мурах Теребовлі:
Воля в єдності — I тільки!
Триста літ ішли до волі.
Засівали предки тереб,
Заснували Теребовлю.
Теж нам Божий випав жереб,
Я від вас, нащадки, мовлю:
Присягнемо урочисто
На добро і благочинства —
Буде вічно княже місто
Оберегом українства.
І на звіра йшли на ловлю,
Випав їм від Бога жереб
Заснувати Теребовлю.
Літописець в’яззю в’яже,
Цвіт збира в одне суцвіття:
Не скорилось місто княже
Лиходіям і століттям.
Від лушпиння, мов квасолю,
Потеребим пам’ять нашу.
Боже кріпкий, дай нам волю! —
Мій щоденний Отченаше.
Світло — в темноті Василька,
Правда — в мурах Теребовлі:
Воля в єдності — I тільки!
Триста літ ішли до волі.
Засівали предки тереб,
Заснували Теребовлю.
Теж нам Божий випав жереб,
Я від вас, нащадки, мовлю:
Присягнемо урочисто
На добро і благочинства —
Буде вічно княже місто
Оберегом українства.
Ярослав БЕНЗА
Джерело: http://zhnyborody.te.ua
