Теребовля, Теребовля...
Теребовля, Теребовля,
Сивий замок наче в сні.
Теребовля — моя доля
І мого кохання дні.
На Підзамчі стежка в’ється
І, здається, вдалині
Князь Василько знов пронісся
На гарячому коні.
Десь тут надії і мрії мої
Солодко сплять під горою
І тихо шепчуть мені гаї,
І не дають спокою.
Над Теребовлею дощі,
Скрізь парасольки і плащі.
І мокне ліс, і мокне сад,
Над старим замком листопад.
Над Теребовлею дощі,
Слова колючі, мов кущі.
Змиває дощ усі сліди,
Чи я повернуся сюди?
Десь тут надії і сни мої,
Десь тут і добрі й злії дні,
І тиха ніч, і білий день,
І древній замок у імлі.
Сивий замок наче в сні.
Теребовля — моя доля
І мого кохання дні.
На Підзамчі стежка в’ється
І, здається, вдалині
Князь Василько знов пронісся
На гарячому коні.
Десь тут надії і мрії мої
Солодко сплять під горою
І тихо шепчуть мені гаї,
І не дають спокою.
Над Теребовлею дощі,
Скрізь парасольки і плащі.
І мокне ліс, і мокне сад,
Над старим замком листопад.
Над Теребовлею дощі,
Слова колючі, мов кущі.
Змиває дощ усі сліди,
Чи я повернуся сюди?
Десь тут надії і сни мої,
Десь тут і добрі й злії дні,
І тиха ніч, і білий день,
І древній замок у імлі.
Володимир ГДАЛЬ
Джерело: http://zhnyborody.te.ua
